2017-06-26

Чи зникне мистецький оазис культури та краси у центрі Дніпра?

Близько сотні митців «Вернісажу художників та митців» змушені були вийти під стіни міської ради перед початком сесії, аби їх побачили та почули. 15 років художники та майстри декоративно-прикладного мистецтва виставляли на огляд міських жителів та туристів власні роботи. Художники завжди брали участь у всіх святкуваннях та ярмарках міста. Із задоволенням проводили майстер-класи для соціально незахищених верств населення та просто допомагали дитбудинкам, пансіонатам і тим, хто неочікувано опинився у біді. Та декілька місяців тому представники комунального підприємства «Благоустрій» разом з правоохоронцями прийшли на Алею та поставили митців перед ультиматумом: укласти договір з КП та платити за квадратний метр 400 грн або забиратися з муніципальної землі.

«Але ж мер заявляв, що хоче перетворити Дніпро на культурну столицю країни. Ми хочемо, аби мер висловив свою точку зору. Влада має цінувати свої таланти. Ми дивуємось, що всі їдуть з міста, але що робити, коли тебе не цінують, та ще й відбирають найменшу можливість для існування. Більше двох місяців назад прийшли з поліцією та сказали забиратися або платити. Спочатку мова йшла про 400 грн, зараз вже 61 грн за квадратний метр. Проте ми повинні стати офіційним платником, тобто потрапити до списків податкової. Але ж ми не підприємці. Якщо спочатку це було як реклама своєї творчості, то зараз це вже навіть не хобі, а сенс життя.» – відчайдушно заявляє майстер декоративно-прикладного мистецтв Ірина Горб.

В усьому світі художники, що виставляють свої роботи простонеба притягують туристів та грають значну роль у розвитку культури й популяризації іміджу міста. А влада усіляко сприяє в цьому, переконані депутати міської ради від фракції «Об’єднання «Самопоміч». Тому залишити без уваги мітингуючих представників мистецтва не можна. Поспілкувавшись та зрозумів, що відбувається з Алеєю художників і які в неї перспективи, у сесійній залі депутати «Самопомічі» зробили заяву.

«Культурна візитівка Дніпра має жити! «Вернісаж художників» повинен залишитися на своєму місці. Тому ми повинні дати доручення відповідним виконавчим органам розробити проект рішення, що врегулює діяльність художників. Влада та майстри Вернісажу мають співпрацювати!» – наголосив Лигін Олександр.
«Ті, хто розміщують комерційні об’єкти з метою отримання прибутку мають сплачувати податок за землю, якщо вона у комунальній або державній власності. Є розцінки окремо для підприємців та для виставкових майданчиків. Згідно з рішенням міськради №39/35 за 2013 рік, використовувати землю не за цільовим призначенням – протизаконно. Ми працюємо над упорядкуванням документів, аби Вернісаж продовжив жити. Ті, хто доведе авторське право, що виставляє власні роботи, можливо, зможе стояти безкоштовно, але це мають узгодити міські депутати на сесії. Але я не знаю як має проходити така процедура.» – така позиція Сергія Мудрука виконувача обов’язків директора КП «Благоустрій». Та й інші представники депутатської більшості заявили, що на Алеї стоять виключно перекупники та продавці «китайських сувенірів» і це неприпустимо прямісінько у центрі міста.

Ми завітали до Вернісажу митців, аби поспілкуватися з більшістю його представників. Виявилося, почали виставляти картини на бульварі не з власного бажання. Громадська організація «Вернісаж художників та майстрів прикладного мистецтва» офіційно існувала близько 15-ти років. Мандрували локаціями міста поки не оселилися Вернісажем на центральній площі біля ЦУМу. Високі колони, каркасні стіни, призначенні для вивішування картин, працююче освітлення – так піклувався про художній образ міста один з попередніх мерів. Та коли запланували побудувати метрополітен, міська влада попросила художників покинути власне, облаштоване місце та переїхати на бульвар від вул. Леніна до вул. Московської. От тільки і досі станом та належним виглядом бульвару слідкують самі митці власними силами та не дають оселитися кавовим машинам та чебуречним.

Під час спілкування з депутатом «Самопомічі» художник Сергій Аллахвердян розказав та навіть продемонстрував переваги та результати діяльності Вернісажу. Лише тут можливо вільно та безкоштовно насолодитися мистецтвом сучасних майстрів міста. Сюди завжди приходять туристи, подивитися, поспілкуватися. Іноземці зупиняються у найближчому готелі, з вікна бачать Алею та приходять познайомитися, а інколи придбати на пам’ять або як подарунок пейзажі Дніпра, зроблені саме місцевими майстрами, каже художник.

«У Дніпрі немає доступних музеїв для людей з обмеженими можливостями. Вони приходять до нас, дивляться на експонати «Вернісажу», спілкуються з авторами. Саме сюди приходять художники-початківці за порадою та натхненням. Маленькі діти обожнюють дивитися на картини, особливо на майстерно зображених звірів або впізнавати на полотнах райони Дніпра, де вже бували. Саме тут майбутні критики набувають естетичного виховання. Я знайшов тут ученицю, вона все життя мріяла навчитися малювати, а тепер всі друзі від неї очікують картини-подарунки. В обідню перерву офісні працівники приходять до нас, аби відпочити. Проте влада вже давно нічого не робить, аби одна з візитівок міста приваблювала відвідувачів. Ми самі зацікавлені у пристойному вигляді нашого Вернісажу. Іноді навіть муніципальним двірникам доплачуємо, аби прибирали тут із задоволенням, а не для галочки. Ми навіть згодні на обґрунтовану плату, але ж кому саме і за що? Просто на рахунок незрозумілій окремій юридичній особі, незрозуміло за що – це ж шахрайство. Наприклад, безпосередньо до міського бюджету, аби влада перенаправляла їх на благоустрій саме нашої Алеї – як варіант. А ми були б вже відповідальними. Ми і так слідкуємо, аби тут не ставали підозрілі реалізатори або інші «заїжджі продавці».

Коли громадська організація митців перейшла з відомства управління культури до управління торгівлі – зрозуміти неможливо. Адже члени «Вернісажу» завжди брали участь у всіх святкуваннях, ярмарках, організованих міською владою. Після останніх виборів прийшли знайомитися та налагоджувати відносини з новою владою. Залишили статут організації та заявили про готовність до співпраці. Але жодного разу їх нікуди так і не запросили. А коли представники «Вернісажу» прийшли з’ясовувати, чому їх так бездушно женуть з місця, дізналися, що для влади вони вже давно звичайні “торгаші”.

Лигін Олександр заявив, що ситуацію не можна залишати без вирішення. Адже на сьогодні в нас не має метрополітену, але є улюблена Алея художників, а з таким відношенням до представників культури в нас не буде ані метро, ані Вернісажу митців.

«Ми хочемо, аби художники і влада співпрацювали! Не зважаючи на те, що більшість депутатів не підтримали нашу пропозицію у сесійній залі, ми не здамося.» − запевнив художників Лигін Олександр.

Змушувати майстрів, у яких на створення однієї картини йде декілька місяців, а прибуток становить не більше 40%, ставати підприємцями, і кожного місяця сплачувати немалі податки, не маючи постійного заробітку – це усвідомлене знищення широко відомої культурної зони відпочинку Дніпра.

Депутати міськради від «Самопомічі» слідкують за ситуацією та разом з представниками Алеї художників знайдуть правове рішення щодо подальшого існування Мистецького Вернісажу.