2017-02-10

Привітання ветеранів.

Керівник «Об’єднання «Самопоміч-Нікополь» Михайло Поперечнюк, та активіст об’єднання Роман Журба у свято 8 лютого – звільнення Нікополя від німецько-фашистських загарбників навістили ветеранів.
Першим кого навістили в цей день, був Григорій Калашников, який мешкає разом зі своїм сином Вадимом Григоровичем. Син ветерана розповів, що батько вже погано чує і нажаль не розповідає нічого зі своїх дитячих та воєнних років, але завжди з вдячністю та пошаною відзивається про гостей які його навідують.
Далі активісти поїхали до Віктора Загородкіна. Їхзустріла його донька Надія Вікторівна і розповіла, що Віктор Федорович уродженець Казахстана, і він воював на Білоруському фронті. Був зв’язківцем-парашутистом. Взагалі у Віктора троє дітей – двоє інших наразі мешкають у Курську та у Мурманську. В зв’язку з воєнними подіями в країні діти не можуть бачити свого батька, хоча раніше приїжджали кожен рік. Жінка Ніна Василівна померла шість років тому.
Наступний ветеран до кого завітали був Василь Євенко він живе на вул. Радіонова. На вході нашу компанію, активістів зустріла донька нашого героя, яка люб’язно запросила нас до будинку. Одразу до нас вийшов і Василь Дмитрович. Не дивлячись на те, що влітку йому виповниться 90 років, він надзвичайно бадьорий та активний чоловік. Ось, що Тетяна Василівна розповіла про батька: – З дитячих років він допомагав своїй сім’ї по господарству: пас корів та кормив свиней. Навчався в школі № 19. Навчався добре, не порушуючи дисципліну. З п’ятого класу почав займатися тяжкою атлетикою та футболом. Його брат в 1940 році пішов у червону армію, де був моряком на балтійському флоті який нажаль не повернувся з війни додому. Коли почалась війна батьку було всього 15 років. Коли фашисти починали наступ то багато чоловіків пішли у плавні, серед них був і мій дідусь Дмитро. В цей же час батько подав заяву до комсомолу. Його хотіли взяти з початку навчального року, але так як наступали фашисти то школа не працювала. В той час школою керував Андрій Фоминок, який також знаходився у плавнях у партизанах. І він зробив для батька білет комсомольця, з яким він разом з іншими хлопцями зміг бути в підпільній організації яка також знаходилась в плавнях. Дружина Ганна Павлівна померла, ще в 1998 році, від сахарного діабету. Ще має сина Володимира який часто навіщає батька. Школярі зі шкіл №19 та 22 також нерідкі гості в нашому будинку.
– Не дивлячись на важкі події, ветерани через все життя пронесли оптимізм та повагу до людей, і цьому необхідно навчитись і нам, підкреслив Роман Журба.
– І взагалі День визволення Нікополя від фашистів – це пам’ять наступним поколінням, про боротьбу наших прадідів проти окупантів. І дуже символічно, що наші воїни зараз б’ються з окупантами на сході, наголосив Михайло Поперечнюк.
Усім ветеранам активісти об’єднання вручили солодкі та приємні дарунки, а такою ювілейну медаль «Перемога над фашизмом».

16683522_1370303349700262_1707726335_n

16684787_1370303286366935_889552246_n

16700018_1370303356366928_1501934971_n

16700041_1370303283033602_1722963267_n

16706996_1370303289700268_838524426_n