2016-07-04

Сергій Рульов: «Я йду в парламент представляти інтереси громадян, а не лобіювати інтереси олігархів»

Досвідчений управлінець та зразковий сім’янин –  так характеризують Сергія Михайловича. Це людина, яка завдяки власній наполегливості та твердому характеру пройшла шлях від простого робітника до керівника. Сергій із  власного досвіду знає, як складно доводиться підприємцям в Україні, і знає, що саме у законодавстві потребує регуляції насамперед, аби забезпечити комфортні умови людям, які мають власну справу.

– Чому ви вирішили балотуватися в народні депутати?

– Один із основних принципів «Самопомочі» – «Візьми і зроби!». Я знаю, що треба робити, я знаю як треба робити, і найголовніше – хто, якщо не я?

Що будете ініціювати для міста передусім?

– У нас є дві найболючіші проблеми: безкінечне будівництво метро, яке, перш за все, з’їдає гроші городян, і відсутність об’їзних доріг. Ми одне із найбільших міст України, але досі не маємо кільцевої об’їзної дороги. Високотонажний вантажний транспорт їде через місто, руйнує дорожнє покриття, погіршує екологію…Ці питання під силу вирішити народному депутату. Крім того, я зможу ініціювати припинення будівництва метро і відновлення будівництва об’їзних магістралей  Дніпра.

– З чим ви йдете до парламенту і які пріоритети ставите перед собою?

– Найголовніше те, що я йду туди представляти інтереси жителів Дніпра, а не лобіювати інтереси олігархів.  

Що, на вашу думку, є пріоритетним для народного депутата?

– Першочерговий обов’язок депутата – все ж таки законотворчість. На жаль, нині в парламенті, як і в попередніх каденціях, законотворчістю займаються одиниці. Також важливо мати постійний контакт із виборцями. Не можна створювати нормативні документи, не розуміючи проблем громадян. Треба вміти знаходити баланс між державними та людськими інтересами.

– У Дніпрі та області погані дороги. Як вирішити цю проблему?

– Знову ж таки, у світі давно відомі механізми боротьби з такими проблемами. Повинні проводитися публічні тендери, на рівні законодавства необхідно впроваджувати жорсткі гарантійні зобов’язання підрядників та обов’язково здійснювати публічний контроль з боку громади.

Які питання державного масштабу ви вважаєте найбільш актуальними?  

– По-перше, це корупція, про яку говорять вже всі. По-друге – зміни до законів про  підприємництво: щоб розвивалася держава, повинен успішно розвиватися середній клас, якого в Україні фактично немає. По-третє – контроль з боку держави та громадян за нафто-газовими монополіями і розумна тарифна політика. Люди в реальності вже зіштовхнулися із витівками  міськгазу, енергопостачальників  та інших монополістів, які диктують свої правила, незважаючи на соціальний фактор. Держава не повинна стояти осторонь, а зобов’язана впливати, регулювати ринки цих монополій.

Як і чому ви вирішили йти в політику?

– Це питання звучить не вперше: я ставив його сам собі, всі друзі запитують. Я успішно жив 46 років, ніколи не перебував у жодних політичних проектах чи громадських рухах. Я завжди робив те, що було мені близьким та дорогим, тобто створював комфорт для своєї сім’ї, займався підприємництвом. На якомусь етапі життя я зрозумів, що ми вперлися в глуху стіну. І ця стіна між простими людьми і так званими політиками стає все вищою і товстішою, пробити її майже неможливо. Тому, керуючись гаслом «Візьми і зроби!», я впевнений, що мені все вдасться, тим паче, що я йду разом із «Самопоміччю» та людьми.