2018-11-01

УСПІШНЕ МІСТО, В НЕУСПІШНІЙ КРАЇНІ

ДОСВІД ЛЬВОВА, ЯКИЙ МОЖНА ЗАСТОСОВУВАТИ ПРАКТИЧНО УСЮДИ.
У попередньому номері газети я розповідав про те, наскільки сильно був вражений робочою поїздкою до Львова. Разом із міським головою Андрієм Садовим та його командою я відвідав різні комунальні заклади та структурні підрозділи міськради. Побачене перевернуло мою уяву про те, наскільки досконалим може бути місто. У цій статті я розповім про Urban бібліотеку, головний офіс ІТ-компанії та Львівський католицький університет.
URBAN бібліотека – зона затишку та комфорту
Львівська міська бібліотека – це креативний бібліотечний простір в центрі міста, що поєднує різні функції: сучасної книгозбірні, коворкінг-центру, затишної кав’ярні, творчого майданчику, експозиційної зали.
Все почалося у лютому 2015, коли Інститут міста влаштував обговорення майбутнього міської бібліотеки №8. Ідея воркшопу полягала у тому, щоб облаштувати місце для зустрічей громадських активістів, між домом та навчанням чи роботою. Зараз заклад площею понад 200 квадратних метрів відвідують урбан-активісти, митці і письменники, дизайнери і архітектори, представники різних громадських організацій. Тут відбуваються лекторії та зустрічі з архітекторами різних країн, воркшопи, навчання для дизайнерів та багато іншого. Коли я прийшов сюди вперше, мені одразу сподобалося, бо у бібліотеці відчуваєш себе, немов вдома. Кольорові пуфи, ненав’язлива ретро-музика з програвача, проектор для презентацій та фільмів, книги з урбаністики, велика кухня та чорна кількаметрова дошка з побажаннями, написаними крейдою – все це створює особливу атмосферу затишку та комфорту. Родзинка бібліотеки – власна кухня, якою можуть користуватись всі відвідувачі. Не дивно, що знаходячись у бібліотеці, відчуваєш себе, ніби за кордоном. Аналогічні бібліотеки я бачив у Польщі та Іспанії. Невимушена атмосфера та дизайн європейського мінімалізму зачаровує та сприяє читальній обстановці. Тож раджу всім чиновникам та гостям відвідати це сучасне місце.

Лаконізм та інновації на SoftServe
Не оминули увагою й офіс SoftServe – це найбільша українська ІТ компанія, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг. Львів – це IT столиця України. Середня зарплата у айтішника – 2000 доларів. Тут працює 193 IT-компаній. SoftServe входить в трійку найбільших аутсорсингових компаній України. У штаті 5000 працівників. Власні бізнес-представництва та розробницькі центри компанія має в 19 найбільших містах у 6 країнах світу. Одне робоче місце в IT створює чотири робочих місця в суміжних галузях. При правильно побудованому інвест-кліматі в місто заходять інвестиції та розвиваються компанії, що в свою чергу запускає процес генерації фінансових коштів. У 2006 компанія заснувала SoftServe University. Університет став місцем проведення корпоративних навчальних програм для розробників та перепідготовки фахівців. У 2008 році SoftServe також став співзасновником Львівської бізнес-школи при Українському католицькому університеті.

Український католицький університет – мікс духовності та інноваційності

Український Католицький Університет це той позитивний кейс, коли освіта сучасна, ефективна, а головне цікава. Для мене УКУ, не просто навчальний заклад. Це місце, де я мав честь навчатись по програмі Good Governаnce в School of Public Management. Де відчув справжній мікс духовного збагачення та інноваційного розвитку.
Сучасний підхід викладання приваблює багато студентів, в тому числі і мене.
Український католицький університет – це приватний науковий та навчальний богословський заклад у Львові. Рік тому, на території студмістечка університету, відкрився надсучасний Центр митрополита Андрія Шептицького – це новітній інформаційно-ресурсний центр та бібліотека. Також це перша будівля за часів незалежності, яку збудували спеціально для бібліотеки.
Будівництво п’ятиповерхової бібліотеки Українського католицького університету тривало два роки. Площа Центру Шептицького становить 6027 м2. Окрім бібліотеки є навчальні аудиторії, конференц-зал, кав’ярня, дитяча кімната, адміністративні приміщення та сувенірна крамничка.
Вартість будівлі – понад 5 мільйонів доларів. Збір коштів на будівництво Центру Шептицького був частиною великої промоційної кампанії УКУ. Вона тривала 7 років.
Для мене, як книголюба, існування на кожному поверсі сучасних бібліотек та читальних залів є фантастичним. Ергономіка та меблювання зроблені з акцентом на те, щоб процес читання був найзручнішим. Книжковий фонд просто вражає своєю різноманітністю.
Студенти з різних країн роблять це місце багатокультурним та сильним.
Тут навчаються дійсно кращі студенти, бо система навчання вибудована, як взірець, тобто «позакривати» іспити не вийде, якщо не знаєш матеріалу.
До того ж, під час екскурсії мав радість зустріти відомого історика, публіциста та професора Українського Католицького Університету пана Ярослава Йосиповича Грицака. Також щиро дякую за змістовну екскурсію заступнику директора з розвитку Бібліотеки пану Ігорю Огурі.
Вважаю, що якісна освіта – це запорука успішної молоді і майбутнього розвитку країни. Де не лише суха теорія, а практичні кейси.
Мрію, щоб такі центри були в кожній області, а максимум – районному центрі.
Львів – місто, в якому хочеться жити
Резюмуючи, із впевненістю можу сказати, що Львів чарівний не лише як туристична столиця, ІТ-центр та історичне місто нашої України, а й флагман побудови та розвитку місцевого самоврядування та приклад результативної роботи міського голови з командою фахівців та однодумців.
Без перебільшення – це місто, в якому хочеться жити. Львів з населенням 726 тис. осіб та з бюджетом на 2018 рік 6 817 828,5 тис. грн розвивається та займає провідні місця в багатьох престижних рейтингах.
Досвід Львова ми маємо реалізовувати по всій країні. Бо поки що у політиці фігурує метод Макіавеллі та Візантійщини, кінцевою метою якого є роз’єднати, посварити та просто правити.
Але наша задача, закладати новий фундамент розбудови держави, об’єднуючи зусилля всіх небайдужих за для високої мети – успішної та процвітаючої України!
P.S. Щиро дякую Андрію Івановичу, Андрію Москаленко, Євгену Бойко, Роману Яциковичу та Тетяні Кожокарь за можливість побачити все власними очима та перейняти крутий Досвід Львова.
Керівник Нікопольського осередку Михайло Поперечнюк